Below are the 20 most recent journal entries recorded in seeyanie's LiveJournal:

Friday, April 20th, 2007
5:15 pm	Всім привіт! Ось я і киянка))). Я перестала скиглити і мріяти про переїзд, а взяла і переїхала. Як сказав колись один із знайомих жж юзерів була виштовхнута як корок із пляшки. Я тут уже пів року,сутужно пхаю коріння у землю, сподіваючись більше ніколи не повернутись до рідного Полісся. Приємним фактом є те, що тут я зустріла чудових людей, яких можу назвати уже друзями, знайшла роботу (не Бог вість яку але вона перша у Києві) і головне те, що таки процес пішов- я почала дорослішати. Хто зна, може із мене таки будуть люди. Повторно уелком ту май жж, любі друзі! Current Mood: cheerful (11 Comments |Comment on this)
Sunday, December 18th, 2005
4:28 pm	Маю честь працювати на одному великому підприємстві, де багаторічні переміни в країні та людській свідомості не знайшли ні малєйшого відображення. Коли ходиш коридорами, складається враження, що тебе на машині часу занесло в гарячі восьмидесяті і всіх тих перемін, що пережила країна зовсім і не було, а комусь лише приснився сон.Там ще досі працюють дідушки та бабушки, які вже і не пам"ятають, з яких пір вони там і що їм полагається робити.Вони сидять тихенько в своїх кабінетах і строчать доноси.(Дуже популярний у нас жанр) Часом несешся по коридору і переживаєш, щоб не наскочити на котрогось, бо для нього(не приведи Господи)цей наскок може бути останній. Це називається завод. Нещодавно моя заводська подруга, беручи інтерв"ю для заводської газети у ветерана, який працює там вже 48 років(!!!), ледь не віддала Богу душу, так сердешна сміялась. Ветеран вирішив поділитись спогадами про свої трудові будні минулих часів і розповів подрузі,що був винахідником і розробив проекти всіх вентиляційних систем на заводі.В один прекрасний день, один із його найкращих проектів було категорично зафукано і не запущено в дію. Мотивація була така:"Якщо на завод впаде атомна бомба, то ця вентиляційна система не спрацює". (1 Comment |Comment on this)
Saturday, October 29th, 2005
4:56 pm	Маленькі повінційні містечка мають і свої позитивні сторни. Тут, як правило, народжується багато талановитих людей.Мені пощастило бути знайомою з багатьма надзвичайно талановитими і цікавими людьми деяких із яких вже нема в живих, а деякі просто не витримали цупких обіймів Луцька і подалися на широкі простори в пошуках кращої долі і всенародного визнання.:). Одним з найстійкіших поліських місцевих дарувань, яке не полишило межі рідного міста, а залишилась, щоб дарувати цікаве спілкування потребуючим полісятам є Клава Корецька- поліська поетеса і просто класна цікава людина.Вона є неймовірно життєрадісною людиною, повною оптимізму, хоча має і складну долю.Пише чудові вірші. Можливо вам доводилось натрапляти на її збірки і тоді ви розумієте про що я. Кому не пощастило, доношу до вашого відома кілька з її творінь- моїх улюблених. Я вдаю, що вмію читати. Ти вдаєш, що вчиш мене складати із літер склади, а із складів-слова. Найважче дається мені слово "люблю". Я вдаю, що ніяк не можу його прочитати. Ти вдаєш, що любиш мене. Ми обоє знаємо, як називається ця гра. Пригорнувшись до серця квітки, думаєш, що ти бджола. Але налітає вітер і струшує тебе на білу глину дня, на чорну ріллю ночі, на золотий пісок світанку, на синю землю присмерку. Упавши з квітки, відчуваєш відсутність крил, але це не заважає тобі мріяти. (4 Comments |Comment on this)
4:50 pm	Не давно посмотрела милый фильмец не помню какого российского режисера по названием "Дура".Фильм такой себе руссий вариант американского фильма "Форес Гамп", повествующий о девушке с отставанием в психическом развитии, но с большим сердцем.Тот же вариант взрослого человека с детским умом. Но устами младенца глаголит истина. Такая себе трагикомедия с хорошей игрой актеров и массой милых выражений. Мне понравилась одна фраза:"Если мужчина не любит женщину, он размущинивается". Хорошо сказано.:) А если женщина теряет способность любить?... (4 Comments |Comment on this)
4:40 pm	Человеческая натура очень странная штука.Мы скучаем,мучаемся, страдаем всвоем мирке и окружении, жалуемся на жизнь пытаеся порвать все оковы и выбраться, но все дальше слов не идет. Почему так сложно вырваться, порвать с устоями? Вот уже много лет собираюсь сказать good-bye to my native town, который меня достал и который мне стал тесен, мечтая о более насыщеной событиями и интересными людьми жизни, пытаюсь уехать в большой город и поселиться там, но никак не решусь? Сама придумываю причины для того, что б себя не пустить и остаться и потом опять скулить о утерянных возможностях и утерянном времени. Кто поможет разобраться: это самый настоящий мазохизм, страх перед новым или просто лень в перемешку с глупостью? :) (8 Comments |Comment on this)
Sunday, October 2nd, 2005
4:54 pm	Сьогодні Луцьку 920. Лучани вітаю! Не лучан- просто вітаю в своєму жж!:) Полісся гуде і всі ходять парадові і п"яні. Не вписуюсь в інтер"єр(досі твереза і в джинсах).Але святковий настрій таки присутній. Приїхав мій кращий друг з Києва і я тішусь класним спілкуванням з розумною людиною з почуттям гумору.Яка ж це чудова якість -почуття гумору,особливо у чоловіка! (Comment on this)
Saturday, October 1st, 2005
8:19 pm	Привіт всім! Я знову в ефірі, але вже набагато впевненіша в собі і краща. Я змінила роботу, змінила життя і вже відкрита для цікавих знайомств і спілкувань. Цікаві люди! Якщо ви є і не проти зі мною спілкуватись you are welcome!!! :) На Поліссі так нудно і так не вистачає спілкування. Допоможіть. Щиро ваша я. (22 Comments |Comment on this)
Tuesday, May 24th, 2005
3:02 pm	Ура!Лыто таки наступило. Я взяла вихідний, гуляю містом і неймовірно тішусь. Коли світить сонце в мене практично не буває поганого настрою. Сонце і тепло вселяють в мене недію на краще. З"являються прогресивні думки про те, щоб покинути Полісся назавжди і податись в світ в пошуках кращої долі. І почну я напевно з Києва. Так що незабаром- встрєчай століца!:) (13 Comments |Comment on this)
Sunday, May 15th, 2005
2:00 pm	Щось взгруснулось. Неділя, я сиджу на роботі а за вікном якась дуже тепла зима.А душа хоче сонця і радості.Товарищи! Якщо в когось є ідєі як заполніть душу радостю поділіться пожалуйста!Щиро Ваша я. (13 Comments |Comment on this)
Sunday, April 24th, 2005
2:29 pm	Обожнюю читати Б. Барського. Літературної цінності 0, а скільки задоволення! Промчатся куда=то годы И скажут,меня читая: Он с детства любил природу И женщин родного края! (2 Comments |Comment on this)
1:57 pm	Вінки переможцям! Це сталося кілька років тому.Зараз її головного героя нажаль нема вже серед живих. маленькі провінційні містечка носять на своїй землі багато всілякіх талантів і непризнаних геніїв.Бомжуючий місцевий поет Кость Шишко був дійсно надзвичайно талановитим і самобутнім, і що саме цікаве був визнаним за життя.Правда в цьому житті нічого воно йому не дало. Він пив і писав свої чудові віршики в періоди припливу натхнення. Одного разу група місцевих шанувальників прекрасного якось згадали про існування талановитого земляка і вирішили вшанувати його талант і провести творчий вечір на його честь. Підготовка пройшла як належно.Кілька зацікавлених осіб вели цілодобове стеження за головною дійовою особою,щоб та не зловжила і не зірвала захід.І в назначений день і час Костя був доставлений для вшанування. Місцева Мистецтвознавець А.Підготувалась як має бути і, ведучи вечір, розспівувала диферамби митцю, що зібравшихся пробирало аж до сліз.Вечір вийшов на славу.Звучали вірші Шишка у виконанні шанувальників.В кінці вечора Костя був увінчаний лавровим вінком. виготовленим місцевими умільцями.Після зібрання шанувальники розійшлись хто куди і про поета знову забули, а він сердешний пішов пити гірку і бомжувати,забувши свій вінок у залі.Мистецтвознавець А.- одна з найпалкіших шанувальниць митця, забрала вінок із собою до дому, щоб"нагадував їй про славного поета і його безсмертний талант.Він красувався у неї на стіні і кожен раз, коли вона варила борщ,то відщипувала один листок і клала в киплячу рідину для запаху. (4 Comments |Comment on this)
Friday, April 15th, 2005
3:10 pm	Почала новий етап в житті: дивлюсь на речі простіше і радію життю як факту, що воно є.Темна полоса в житті закінчилась.. (10 Comments |Comment on this)
Monday, March 21st, 2005
2:20 pm	Странно: на улице кошмар, а душа проснулась от зимней спячке и хочется писать и говорить о любви. "Великая цель всякого человеческого существа- осознать любовь.Любовь- не в другом,а в нас самих,и мы сами ее в себе пробуждаем. а вот для того,чтобы ее пробудить, и нужен этот другой.Вселенная обретает смысл лишь в том случае, если нам есть с кем поделиться нашими чувствами. Как правило, эти встречи происходят в тот миг. когда мы доходим до предела, когда испытываем потребность умереть и возродиться. Встречи ждут нас- но как часто мы сами уклоняемся от них! И когда мы пришли в отчаяние,поняв,что нам нечего терять, или наоборот- чересчур радуемся жизни, проявляется неизведанное, и наша галактика меняет орбиту" (Пауло Коэльо) (2 Comments |Comment on this)
Saturday, March 19th, 2005
3:21 pm	Ура! Через 8 минут у меня начинается Уикэнд! Устала жутко. See you! (Comment on this)
9:55 am	Проснулась с неожиданно прекрасным настроением! На улице жуть, а я радуюсь весне.Не очень ли это странно? (6 Comments |Comment on this)
Friday, March 18th, 2005
9:39 am	Несколько дней назад посмотрела роскошную новую экранизацию мюзикла Эндрю Ллойда Вебера "Фантом оперы". Получила массу эстетического удовольствия! Ценители прекрасного, Вы должны это увидеть! Настолько тонко и здорово! (Comment on this)
9:34 am	А весна то уже наступила! (2 Comments |Comment on this)
Sunday, March 13th, 2005
1:16 pm	Прилетает по ночам ворон он бессонницы моей кормчий, даже если я ору ором не становится мой ор громче. Он едва на пять шагов слышен, но и это говорят слишком, но и это-словно дар свыше быть на целых пять шагов слышным. (автора не пам"таю) (8 Comments |Comment on this)
Wednesday, March 9th, 2005
9:01 am	Обожнюю Ільфа і Петрова. Два генія.Знаю напам"ять "Дванадцять стільців" та "Золоте теля" і всерівно перечитую ці твори знов і знов. Проживаючи на Поліссі не потрібно бути геніями,а можна просто описувати сцени із містечкового життя і вийде не гірше. В центрі міста бізнесмен В. відкрив кав"ярню з нєзатєйлівою назвою "Кав"ярня". Я маю радість кавувати там по вихідним дням. Дай йому Боже здоров"я, бо кава в нього найліпша в місті. А публіка-найліпша на Планеті.Заходжує туди місцевий поет Бич. Поговорюють культурні люди, що деякий час тому він пробував перекладати Шекспіра, та після того як його англійський коллега кілька разів перевернувся в труні і Бич був осміяний своїми місцевими коллегами-заздрізниками він це діло покинув і п"є горькую в кав"ярні. Один із столиків перманентно займається ізрядно окультуреною циганкою Лєною і інтелегентною тьотьою поштаркою з кучугурою на голові.Час від часу до них примикає жидівка Ніна Іванівна яка дивиться на всіх звисока і наполягає(чомусь),що вона черкешенка.Кілька днів спостережень і спілкування з ними- і нові "Дванадцять стільців" готові.А основний колорит кав"ярні-це продавщиці які були позичені власником у кав"рні при місцевому гастрономі №15 нєкогда дуже популярному у місцевої богеми з ціллю переманити в кав2ярню вишезгадувану богему. Губки бантиком, бровки насуплені з виразом постійного незадоволення на обличчі, а коментарі- Сердючка відпочиває."Будете,мужчина багато говорить-каву не получите!" Супер! (4 Comments |Comment on this)
Sunday, March 6th, 2005
1:22 pm	Вечір на Поліссі...Маса веселих розваг,цікавих місць щоб сходити.Можна н-д подивитись TV, подивитись у вікно, просто подумати, а ще можна сходити в бар де зустріти п"яненьких полішуків. Весело і цікаво. Правда є чудові друзі які поставляють хорошу літературу. Якимсь із таких веселих вечорів я полізла у книжкову шафу з метою наткнутись на якусь цікаву книжку. Шафа не моя особиста,а спільна з бабусею. там можна знайти суперові раритетні речі типу "Промови Сталіна на котромусь із з"їздів", Л. Брєжнєв "Поднятая целина"...І раптом я натрапляю на книгу П.П.Маха "Дикій брід".Розкішна проза. Відкриваю на першій-ліпшій сторінці:"Ніжно плесився в липневому пополудні Стохід. Грицько з Янеком прибігли до річки захекані. поскидали наскорака вишиванки, стрясли з себе бордові штанці-полотняки-і бовть у воду!". Безсмертні творіння Петра Петровича є одвічним джерелом хорошого настрою і дай Боже здоров"я і подальшого лебедіння в працеквітті моїй падружці-дєвочці Ірусі за те,що вона в свій час відкрила для нас темних цього генія.Гортаю Книгу далі:"Ніч була морозна .На галявину,що її обжили хата та хлівець ,вибігло тихе срібне луння"."Невідомий прокашлявся коло плота і почвалав далі. Шевчук трошки зачекав і вклюнувся в ніч".Раніше я ніколи не мала нагоди ознайомитись з прозою Маха про що тепер дуже жалкую. Але спілкуючись зі справжньою махолюбкою і махоцінувальницею Зульфією ознайомилась з поезією свого геніального співвітчизника. Іруська, переконливо закликаю тебе надрукувати в журналі своє творче доробало присвячене Маху, щоб наші ряди прихильників генія поповнились. Заздалегіть вдячна. (4 Comments |Comment on this)